Главная > Всі новини > Як українська промисловість планує пережити зиму 2024

Як українська промисловість планує пережити зиму 2024

“Бізнес-Телеграф” дізнався, як бізнес планує перезимувати

Попит на джерела живлення прямо залежить від ворожих атак. Сумна правда, доведена українським бізнесом. Наразі компанії не дуже активно купують акумулятори та генератори. На жаль, ситуація може змінитись.

Ажіотаж спав, але ціни залишаються високими

Масовані обстріли енергетичної інфраструктури в жовтні минулого року змусили підприємства закупити безпрецедентну кількість генераторів в 2022 році — 643 800 штук. Зростання порівняно з січнем 2022 року було більше ніж в 52 рази. Ажіотаж підняв ціни в 2,5 рази. За даними Держмитслужби, країна за 11 місяців імпортувала генераторів на $355 млн.

Ці генератори дають змогу замінити приблизно 2 ГВт електроенергії в мережах. Тож не дивно, що цього сезону продавці такої техніки відзначають спад інтересу до неї порівняно з жовтнем минулого року. Обладнання, яке дозволяє “пересидіти” відключення електроенергії бізнес переважно закупив раніше.

“Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року – попит на альтернативні джерела нижче”, — розказує Ілля Мельник, керівник відділу продажу ТОВ “ВІНУР”. Компанія постачає системи гарантованого і незалежного електропостачання. Навіть нижчий попит фактично не змінився по структурі. “Уподобання споживачів щодо вибору обладнання не змінились — найбільш популярним та ефективним рішенням залишаються бензинові і дизельні генераторні установки”, — каже він.

Відкладений попит

Чому впав попит? “Справді, багато хто вже придбав цю техніку минулого року. Але, за нашою традицією, багато хто залишив це питання на останній момент – багато замовників так і кажуть нам: “придбаємо, якщо почнуться відключення”, — розповідає Мельник.

Не виключено, що бізнес чекає зниження цін на генератори після того, як парламент та уряд знов застосують пільгові умови для імпорту такої техніки. Принаймні, відповідні законопроєкти вже зареєстровані. Це може знизити на 30% вартість обладнання, яке імпортуватиметься на пільгових умовах до травня 2024 року.

Відкладають рішення по застосуванню альтернативної електроенергії, в першу чергу, великі компанії, які споживають найбільше електрики. Передусім це металургійні підприємства. Минулого року вони вимушено купували імпортну електроенергію в ЄС за приватними контрактами вдвічі дорожче за ринкову ціну в Україні, про що писав “Бізнес Телеграф”. Уряд тоді зобов’язав операторів системи розподілу (ОСР, обленерго) та ОВА забезпечити безперебійність подачі електроенергії таким покупцям, які самотужки компенсували дефіцит в енергосистемі.

Цього року металурги ще не впевнені, що вдадуться до такого ж експерименту. “Ми готові максимально оперативно реагувати на кризи та виклики цього року. Зокрема й на ті, що пов’язані з воєнними діями країни-агресора. Але говорити про якісь конкретні дії поки передчасно, — коментують “Бізнес Телеграфу” готовність до блекаутів в компанії “Метінвест”. — Ми віримо в ЗСУ й сили ППО та сподіваємося, що цієї зими компанії не доведеться вдаватися до нестандартних методів забезпечення електроенергією”.

Схожу відповідь надало інше потужне металургійне підприємство — Арселор Міттал Кривий Ріг. “У поточних умовах роботи, горизонт планування дуже короткий і тому ми не можемо зараз відповісти ствердно, імпортуватимемо електроенергію чи ні, — прокоментували в компанії. — Звичайно ж, ми не хотіли б вдаватися до цієї міри, проте рішення залежатиме, в першу чергу, від ціни цієї імпортної електроенергії, а також від обсягу дефіциту, і в цілому від ситуації на ринку металопродукції в зимовий період. Рішення імпортувати/не імпортувати буде залежати від комбінації всіх цих чинників”.

Для хімзаводів-виробників мінеральних добрив компанії “Group DF” зупинка та перезапуск цехів через аварійні відключення світла – це мільйонні витрати. Тому там задіяли задіяли декілька рішень одразу. Зробили систему власної енергогенерації, яка є частиною виробничого циклу. “Спеціальні генератори з паровим приводом трансформують енергію пари в електричну. Пара виробляється за рахунок тепла від хімічних реакцій. Система забезпечує потреби заводу в електроенергії обсягом до 40% та дозволяє підтримувати безперебійну роботу цехів аміаку, як базового виробництва для подальшого випуску добрив”, — пояснюють в компанії.

Імпорт чи генератор

Як імпорт електроенергії, так і використання генераторів може бути хіба що тимчасовим рішенням. Імпортна електрика в січні коштувала вдвічі більше української — 9-15,5 грн за кВт/г. Генераторна була ще дорожча, її ціна доходила до 20-50 кВт/г в залежності від типу генератора та його потужності. Імпорт електроенергії дуже важливий взимку, пояснює невпевнену поведінку металургів Дениc Саква, старший аналітик ІК Dragon Capital. “Думаю, що в першу чергу, він буде цікавий промисловим підприємствам, які будуть міксувати його із електроенергією отриманою по лімітах та знижувати відключення”, — каже він.

Але імпорт буде працювати тільки якщо підстанції не пошкоджені, тому відмовлятися від стаціонарних генераторів підприємства не будуть. І це, на думку Сакви, в першу чергу, — дизельні генератори. “Для великих промислових підприємств це не дасть можливості працювати, але дозволить завершити технологічний процес без руйнації обладнання”, — каже Саква.

У генераторах та сонячних панелях бачать порятунок порівняно невеликі споживачі. Як ото торгові центри типу Епіцентру. Вони вже встановили дизельні генератори та додатково облаштовують дахи сонячними панелями. Це дозволяє не лише економити, а ще й заробляти. Подібний напрямок обрала мережа АЗК ОККО, де на поточний рік запланували витратити на дахові соняшні панелі 40 млн грн. Зараз їх вже 100.

Яким може бути імпорт та ціни на нього взимку ніхто прогнозувати не береться. Уряд вже затвердив положення, яке дозволить підприємствам-імпортерам не вимикати електрику в разі її дефіциту. Стосуватиметься це непобутових споживачів, в загальному обсязі споживання електричної енергії яких у кожній розрахунковій годині обсяг придбаної імпортованої електричної енергії становить не менше 30% протягом травня — вересня та 50% — протягом жовтня — квітня.

Взимку підприємства зможуть імпортувати до 1,2 ГВт потужності — саме до цього рівня нам розширили можливості європейські партнери, про що розповів голова Укренерго Володимир Кудрицький. Але це навряд чи буде постійний імпорт, вважає Саква. “По цінах зараз важко щось сказати, бо взимку ситуація буде інша, а електрика — дорожча. Але якщо середній імпорт складе 600 МВт, то навіть по поточній ціні в 120 Евро за МВт/г обійдеться компаніям приблизно у 52 млн євро на місяць”, — припускає експерт. Наразі ціни на електрику на європейських ринках коливаються в діапазоні 120-150 євро за МВт/г, в Україні — від 90 до 120 євро за МВт/г.

Взимку може бути дорожче. Наприклад, в січні цього року вона сягала 139-225 євро за МВт/г. І, в залежності від типу виробництва, ціни можуть бути зависокими для підприємств. Саме тоді вони визначатимуться: імпортувати електроенергію, задіювати генератори, домовлятися з обленерго про захищену подачу — ця практика також застосовувалась компаніями взимку, чи зупиняти виробництво. Але те, що уряд та парламент цього року раніше почали готувати рішення для забезпечення альтернативною енергією споживачів — добрий знак, бо їм буде легше визначитись, який саме вихід шукати у випадку аварій в енергосистемі.

#Енергетика #Метінвест #Group DF #Арселор Міттал Кривий Ріг