Главная > Всі новини > Сині долари дорожчі за білі | Що відбувається з обміном валюти в Україні

Сині долари дорожчі за білі | Що відбувається з обміном валюти в Україні

В країні — забагато валютних курсів. Звідки вони беруться?

Сполучені Штати ніколи не відкликають купюри з обігу як це робив Радянський Союз. Американці постійно стверджують, що будь-який долар має однакову вартість незалежно від року випуску. В Україні це не так, адже курс обміну “нових” і “старих” доларових купюр може бути різним. “Бізнес-Телеграф” пояснює, що відбувається.

Ще до повномасштабного вторгнення в Україну в східних регіонах (Харківська, Полтавська, Сумська області) почалась дещо дивна тенденція. Пересічні громадяни, купуючи долари, просили продати їм виключно так званий “синій долар”. Саме так між собою валютники називають купюри нового зразка (2009-2017 року випуску) через густу синю стрічку. Всі інші долари, умовно, називають “білими”. Розкрутили цей попит валютники так званих “ДНР” і “ЛНР, які були активними покупцями валюти у Харкові, Дніпрі, Києві, та брали виключно долари нового зразка. І готові були за це переплачувати 3-5 копійок на кожному. А от здавати намагалися, як правило, долари старого зразку, або “білі”.

З початком великої війни ця тенденція трохи спала. Бо був шалений попит на готівкові долари. А нові банкноти в країну банки не завозили. І на “вік” доларів не звертали уваги ані покупці, ані продавці валюти. Але приблизно рік тому дата випуску долара раптом знов стала важливою. І зараз на ринку ходить умовно, дві американські валюти — “білий” і “синій” долар. Про це прямо кажуть валютники.

Різниця між курсом”білого” і “синього” долара доходить до 15-20 копійок. Обмінникі виставляють курси саме “синього” долару. А от якщо клієнт хоче обміняти на гривню купюру, наприклад 2001 року, то курс може бути нижчим. Не згодні? Тоді вашу купюру можуть признати старою, зношеною або відмовлять через відсутність гривневої готівки в касі. І справа не в тому, що касир хоче погіршити комусь життя. Просто інший клієнт, який прийде по долари, захоче купити не ваш “білий” долар, а саме “синій”. Влітку 2024 року 100-доларова купюра 2006 року випуску (він же “білий долар”), залежно від поточного попиту, коштувала в обмінниках на 3-5 (а іноді й 7-8) гривень дешевше, ніж нова “сотка”. Ще менше давали за долари 1999-2003 випуску. В екстремальних випадках така “комісія” могла доходити і до 50%. Банки в таке не грались, адже НБУ зобов’язує їх приймати будь-яку легальну валюту. Але касири могли відмовити, бо “немає гривні”.

Істерія стала всеохоплюючою. Як визнають банкіри, при продажу нерухомості, наприклад, клієнти намагаються отримати готівковий “синій” долар. “Також “якщо клієнт хоче накопичити “інвестиції в матрац” то намагається робити це в “синьому” доларі, що формує підвищений попит на нього” — розповідає член правління “Акордбанку” Микола Войтків. “Ситуація за останні пів-року навіть погіршилася, — додає менеджер з грошового обігу одного з київських банків, — клієнти на відділеннях вимагають виключно “синій” долар”. “Така ситуація призвела до того, що ми почали накопичувати значні залишки старого долара, адже 99% клієнтів хочуть отримати новий “синій” долар, без жодних ознак зношення, каже Директор Центру управління готівкою КредоБанка Ірина Лебедин. — Весь “старий” долар ми вивозимо за кордон. Сьогодні будь-яка фізична особа має можливість придбати в касах банку “нові” долари США у межах залишків готівкової валюти в касах, але справжнім викликом було забезпечити банк готівковим доларом США нового зразка”.

Не можна сказати, що “білий” долар скомпрометований остаточно, і банки, і представники бізнесу, які купують товар за кордоном за готівкову валюту, як і раніше, не роблять різниці між видами купюр. Тобто, ця істерія — українська вигадка.

Але поступово тенденція стала проблемою. “Обмінники та банки зобов’язані приймати усі долари США. Навіть такі, що випущені ще 1914 року”, — категорично заявив влітку 2024 року голова правління НБУ Андрій Пишний.

Проблему “синій-білий” долар НБУ вирішує не через просвітницьку роботу серед населення а фіскальними заходами. Простіше кажучі, НБУ намагається змусити банки та обмінні пункти встановити єдиний курс будь-якої легальної 100-доларової банкноти. В червні 2023 року НБУ скасував критерії незначного зношування банкнот іноземної валюти. І всі банкноти іноземної валюти, які пройшли перевірку на лічильниках та детекторах, приймаються до обміну. Також НБУ заборонив обмінникам не приймати “незначно пошкоджені” та “старі купюри”.

Згідно постанови № 75 НБУ причина для відмови у проведені валютообмінної операції може бути лише одна — людина принесла фальшивку (в такому разі іі треба вилучити без компенсації). Але якщо детектори та лічильники в касі підтвердили справжність купюри, то у фінансистів є два варіанти дій: обміняти банкноту за поточним курсом, або ж прийняти її на інкасо. Станом на січень 2024 року 7 банків із 63, що працюють на фінансовому ринку України, надавали послугу з приймання зношеної іноземної валюти на інкасо. Комісія стартує від 10% від суми (РайффайзенБанк), 12% — в ПУМБ — 12%, Акордбанк, Перший інвестиційний банк і Кредобанк (не менш як 350 грн) — 15% від суми та МТБ Банк — 50%.

Банкіри як могли ( діяльність касира регламентується не лише НБУ, а й внутрішніми розпорядженнями самого банку), а обмінники відверто пручалися прийому “білих” доларів, все частіше використовуючи як аргумент слово “інкасо”. Дві третини скарг, які отримував НБУ щодо порушень валютообмінних операцій стосувалися фінустанов. 6 червня 2024 року голова профільного комітету парламенту Данило Гетьманцев звернувся до валютних обмінників (у тому числі банків) щодо додаткової комісії за обмін “зношених” купюр, серед яких зношеними вважаються навіть “помʼяті або з малесенькими цяточками у куточку”. “Друзі, розумію, можливо в пошуку додаткової маржинальності, ви трошки забулися і забули, що в країні війна… Оця цяточка може вам надто дорого коштувати. Якщо точніше – ліцензію. Нацбанк вже займається цією проблемою”, — сказав він.

Середня тривалість життя 100 доларової банкноти – 15 років. І до останнього часу в Україні не було з цим проблем. Банки завжди не тільки ввозили “свіжонадруковану” емісійну готівкову валюту, але і надавали класичну послугу з приймання зношеної іноземної валюти на інкасо, що фактично означало поступове заміщення “білих” доларів на “сині”. Логістичні проблеми з вивезенням зношеної валюти за кордон через закриття неба України після 24 лютого 2022 року звело цю послугу практично до нуля.

Експорт та імпорт готівкового долару

Ввезення валюти в Україну практично вийшло на довоєнний рівень вже в третьому кварталі 2022 року. “В жовтні та листопаді 2024 року банки завезли в Україну більш як $2 млрд іноземної готівкової валюти. Для порівняння, стільки ж становив річний обсяг імпорту валюти у 2018” — зауважує аналітик Михайло Демків.

А от вивозити долар банкіри не поспішають. З лютого 2022 року по жовтень 2023 року банки вивезли старих та пошкоджених доларів на суму $537млн. І такий розрив між імпортом та експортом може пояснювати, чому в країні така проблема з інкасо. Бо для цього банку потрібна можливість або обмінювати валюту напряму (вивозити за кордон), або послуги банків-посередників. На практиці такі банки можна перелічити на пальцях однієї руки. “Ми вивозимо не тільки пошкоджені або сумнівні банкноти, що прийняли на інкасо, але і більшість готівкового долару, який умовно клієнти називають старим. Так, це додаткові витрати, але що робити”, — розказує директор департаменту одного з банків.

Отже надмірний попит населення на так званий “синій” долар змушує банки нести додаткові витрати: купівля одного готівкового “синього” долара у банків-партнерів, що ввозять валюту, коштує банківським установам 0,4-0,45% за емісійний долар при 0-0,2% за звичайний “білий” долар. ПУМБ, КредоБанк та РайффайзенбанкАваль завозять емісійний долар не тільки для себе, але і для банків-партнерів. “Тут маємо сприяння з боку нашого акціонера PKO Bank Polski. Впродовж всього 2022-2023 років і дотепер ми самостійно ввозимо достатні обсяги готівкового долара США, щоб забезпечити всіх наших клієнтів новим доларом та здійснювати продаж долара США через каси наших відділень, а також для поповнення кас інших банків України”, — каже Лебедин із КредоБанку.

Співвідношення “синього” і “білого” долару в обігу, за оцінками банкірів, майже 50 на 50. Тобто, роздратоване чутками населення робить банки своїми заручниками. Смішно, але підстав для цього немає.

#Долар #Курс валют