Главная > Все новости > Руслан Гончаров: Більша частина проблематики столиці схована в київській владі

Руслан Гончаров: Більша частина проблематики столиці схована в київській владі

Громадський діяч та помічник-консультант  народного депутата України з питань місцевого розвитку від фракції «Слуга народу» Руслан Гончаров вважає, що ключова проблема Києва – концентрація влади фактично в одних руках. У столиці фактично не відбувалася реформа децентралізації. Поява райрад, на переконання Руслана Гончарова, значно спростить доступ жителів Києва до місцевої влади. Бо наразі більшу частину проблем киян чиновники ігнорують. 

За словами Руслана Гончарова, необхідно в Києві все перевести в цифру. Щоб усі звернення киян фіксувалися в електронному вигляді і було чітко видно, коли зареєстровано, хто виконавець, як рухається вирішення питання.  

Які зміни в законодавстві можуть упорядкувати хаотичну забудову Києва, як псевдоактивісти підіграють забудовникам, чому рішення Київради про відновлення райрад популістське, — в інтерв’ю для Kyiv.Press розповів Руслан Гончаров. 

Міська влада під егідою нових і добрих змін веде політичну боротьбу в своїх інтересах

На Ваш погляд, які ключові проблеми стоять перед Києвом? В чому причина і як їх можна вирішити? 

Напевно, більша частина проблематики столиці схована в київській владі. Тривале перебування при владі одних і тих самих людей призводить до групування навколо них кланових утворень.

Історія з ремонтом Шулявського мосту – показовий приклад. Китайці були готові зробити його за 700 мільйонів гривень і швидко, не перекриваючи руху. Ще й у лізинг у 2% річних. Тобто за пів року було б зроблено реальну розв’язку. Але київська влада вирішила робити міст сама. Як свідчать журналістські розслідування, робити розв’язку доручили наближеним до київської влади людям. У результаті бюджет ремонту роздутий у рази, а міст майже не змінився.

Відсутність місцевого самоврядування також є проблемою. Депутат Київради фізично не може охопити всю проблематику округу, які дуже великі. Мешканцю Києва складно достукатися до місцевої влади зі своїми проблемами. Якби були райради, то там уже були б депутати, які безпосередньо проживають на тій території, і комунікація з ними для людей була б більш доступною. 

Причому депутати від правлячої партії мають змогу регулювати фінансування свого округу. Наприклад, на деякі об’єкти можуть виділити 20 мільйонів гривень і більше. І багато хто діє в рамках електорального поля. Ось мешканці цього будинку голосують за мене, я зроблю їм під’їзд, ліфт. А решта будинків залишаються без ремонту. Їхні мешканці не можуть добитися до влади, оскільки підтримують іншого депутата. При цьому депутати від опозиції взагалі не впливають на прийняття рішень щодо бюджету, розподілу грошей на інфраструктурні об’єкти.

Якщо більш широко, то в Києві велика проблема з транспортом, повітрям. За світовими рейтингами Київ посідає 12 місце і третє в Європі із заторів. Те саме стосується якості повітря. Дарницька ТЕС, Бортницька станція аерації – роками не вирішується проблема. А чому? Політичний фактор. Це не на очах, тому поки не прорвало, може постояти. А ми місток скляний зробимо. Красиво, всі бачать і поплескають. Зроблять селфі. Політичний аспект часто обганяє здоровий глузд та потреби жителів Києва.

Ще проблема – відсутність цифровізації процесів. З особистого досвіду знаю, що проблеми киян можна вирішити за умови, що ти постійно тримаєш  під контролем питання. Тобто  спрямовуєш  звернення до правильних міських інстанцій і комунікуєш з ними. Звичайні люди не завжди розуміються на структурі роботи різних підрозділів КМДА, РДА, не знають, куди звернутися. Іноді по-старому йдуть у ЖЕК, де до їхніх  прохань не прислуховуються.

Моя ідея в тому, щоб комунікаційні процеси киян з місцевою владою перевести в електронну форму. Щоб в електронному реєстрі було видно всі звернення, як вони оброблені, хто відповідальний за виконання. Тоді це все запрацює. Зараз багато проблемних питань мешканців Києва просто йдуть у пісок, якщо вони самі намагаються їх вирішити. Коли люди об’єднуються і серед них є ті, хто знає процедури та механізми, тоді якось процес рухається. І якщо це робиться за підтримки  депутата Київради або народного депутата, хоча це не в його компетенції. Але люди хочуть, щоб їм допомогли. Ми намагалися по можливості це робити.

Київрада створила робочу групу з визначення чисельності та повноважень районних рад. Попередньо вибори мають відбутися 30 жовтня. У законі про столицю, ухваленому у першому читанні, також є положення про райради. Але представники «Слуги народу» критикують рішення Київради. Що не так?

Райради однозначно потрібні. Але рішення Київради ухвалене не зовсім правильно з погляду закону. Повинен  бути проголосований закон про столицю, яким буде регламентовано діяльність Києва. А рішення Київради – більше популістське. У київській владі всі розуміють, що закон про столицю незабаром буде ухвалено. І це спроба перетягнути на себе ініціативу. Хоча партія «Слуга народу» тему райрад просуває два роки і ми вже  вийшли на фінішну пряму.

Тому рішення Київради про райради —  політичний трюк. Бо рішення дублює закон, але в деяких аспектах йде з ним урозріз. Закон про столицю буде головнішим. І керуватися треба буде ним. До того ж, під прикриттям відновлення райрад було ухвалено ще одне рішення  — про створення департаментів районів. Це на користь міської влади і говорить лише про одне: мер ще більше хоче у своїх руках сконцентрувати владу. А це сприятливіші умови для корупції і веде до узурпації влади.

Наразі розгортаються корупційні скандали щодо заступників мера і його наближених. Рішення Київради – реакція на ці скандали і спроба ще більше забрати владу в свої руки. Це політична боротьба, яка місту та киянам нічого доброго не приносить. Думаю, що рішення про департаменти не буде імплементовано. Все сталося через те, що звільнили трьох голів РДА, які були наближені до мера. Деякі з них – фігуранти кримінальних проваджень, пов’язаних із корупцією. Мабуть, це обурило мера, і почався переворот із райрадами.

На жаль, часто міська влада під егідою нових і добрих змін веде політичну боротьбу у своїх інтересах. Відсутність райрад – спадщина Януковича. Питання: що заважало депутатам Київради у 2014 році відновити райради? А навіщо, якщо всі нитки управління сконцентровані в одних руках. Зараз, коли це стало неминуче, закон про столицю ось-ось ухвалять, Київрада приймає популістське рішення. Під гарними гаслами йде спроба узурпації влади.

Це треба міняти, щоб самоврядування та прояв інтересів громади було почуто. Навіть система місцевих ініціатив – петицій дуже умовна. Зібрали голоси під петицією, а далі це просто береться до уваги у КМДА. Хоча люди докладають багато зусиль, щоб зібрати ці підписи і  вирішити проблему. А потім усе йде в нікуди. Ініціативи ігнорують, і бажання людей згасає згодом. 

Фракція «Слуга народу» в Київраді знаходиться в опозиції, але представник партії очолює бюджетну комісію. Тобто у вас є вплив на розподіл грошей у Києві? 

У Київраді є більшість, яка нараховує 62 депутати з фракцій УДАР та «Європейська солідарність». Вони безперешкодно можуть приймати будь-які рішення. Так і роблять заради своїх інтересів. Часто на користь недобропорядних забудовників, а не міста. Те, що представник «Слуги народу» очолює бюджетну комісію, не означає, що є можливість впливати на рішення. Якщо більшість голосує за, то що може зробити голова комісії? Не підписати рішення? Але є процедура обходу такої ситуації.

Щойно почалися корупційні скандали щодо чиновників КМДА та заступника мера, було розпорядження – не підтримувати питання від представників фракції «СН» у Київраді. Тому ініціативи наших депутатів на користь киян часто блокуються.

Ви – засновник ГО «Слуга народу в місті Києві». Які головні завдання Вашого об’єднання?

Створення та активна діяльність нашої організації була у 2019-2020 роках. Тоді було піднесення – люди хотіли змін і прагнули брати участь у цих змінах. Разом із громадськістю нам вдавалося рухати питання, які турбують киян. Левова частка проблем Києва — ЖКГ. Особливо в спальних районах, яким по 50 років і більше, а термін експлуатації будинків  давно закінчився. Вони повинні йти під знесення, а люди там живуть. У них постійно якість прориви комунікаційних мереж.

Ще попередньою Київрадою було ухвалено рішення, яким скасували фінансування ремонту будинків за рахунок міського бюджету. Є лише державна програма співфінансування 70 на 30. Тобто люди повинні об’єднуватися та частково фінансувати ремонт у своєму будинку. А в старих районах багато пенсіонерів, вони не можуть собі дозволити такі витрати. Ці абсолютно нелогічні рішення призводять до того, що житловий фонд приходить у повну непридатність і можливості скидатися на ремонт люди не мають. Там постійні аварії. То немає води, то тепла. І незрозуміло, як це вирішувати. У бюджеті на це гроші не закладено. Робиться лише тоді, коли трапляється аварія. Іноді люди можуть днями сидіти без води чи тепла.

Ми  зібрали групу людей, ентузіастів, які хотіли змінити Святошинський район. Хотіли показати на своєму прикладі, як це можна робити. Були вирішені ряд питань і у сфері ЖКГ, і боротьби за фонтан на ринку «Колібріс». Фонтан захопили і на ньому  незаконно стоїть конструкція, яку судами узаконили. А ще  є купа незаконних МАФів. Раніше там був громадський простір – площа, яку нині завалено МАФами. Усі обурюються.  Ми спільними зусиллями закривали розливайки, щоб не валялися п’яні. Але з боку міської влади була повна інертність. Там відповіли: у нас черга на знос МАФів на три місяці. Але ви чекайте, ми приїдемо. І це «чекайте» може тягнутися роками. 

Люди, на жаль, не сприймаються місцевою владою, починаючи від ЖЕКа, закінчуючи РДА. Скільки було протестів біля Святошинської  РДА, а там  вдають: розійдуться і завтра ми житимемо, як раніше. Тому все має максимально стати  прозорим і перейти  в цифру. 

Відсотків 70 від запланованого нам вдавалося реалізувати в 2020 році. Але  все у ручному режимі. Я чи хтось із нашої команди йшов у КМДА і від імені народного депутата зрушував вирішення питання. На місцях чиниться великий опір. Доводиться кожне рішення буквально проштовхувати.

Коли вся влада в одних руках, то на інтереси мешканців плюють, і незаконні забудови з’являються

Штрафи за незаконне будівництво в Україні значно зростуть – Пильний Погляд

Однією з важливих проблем є хаотичність забудови. У листопаді 2021 року в Святошинському районі був конфлікт навколо будівництва по вулиці Відпочинку, 25. Яка ситуація там зараз? 

Рішення про виділення землі під будівництво було ухвалено ще за мера Черновецького. І лише нещодавно забудовник вирішив там щось збудувати. Усі місцеві жителі проти. Там стояли сторічні дуби, була гарна зелена зона. І територія не розрахована на зведення такого будинку. Там підземні води. Але забудовника це не турбує. 

Втім, вдалося добитися рішення Київради, щоб зробити цю територію заповідною. Але рішення виписано не зовсім правильно з юридичного погляду. Його легко в суді оскаржив забудовник. КМДА подала апеляцію, а потім відкликала позов. Це все говорить про те, що депутати, які працюють у Київраді кілька скликань і формують зараз більшість, швидше, заангажовані. Журналісти пов’язують різних депутатів із групами забудовників. Тому іноді лише робиться вигляд, що громаду підтримують. Насправді документи, які проходять через КМДА, не перешкоджають таким скандальним забудовам. І потім чиновники розводять руками: що ми можемо зробити. Усе в рамках закону. При цьому видають дозвільні документи на будівництво.

Я звертався  до Департаменту архітектури, коли на вулиці Святошинській, 4 починали будувати магазин однієї відомої торгівельної мережі. До цього там знаходився колишній спортивний комплекс заводу «Атек». Але його передали у власність району і  функціонал комплексу «трішечки» змінили. Свого часу був указ президента Ющенка, що не можна дитячі спортивні установи трансформувати для іншого призначення. Але зараз цей комплекс за документами значиться як нежитлове приміщення. Його перепродали та зробили там магазин. Місцеві мешканці були проти. І наш депутат також підтримував громаду. А керівник  Департаменту архітектури зі мною так некоректно спілкувалася, поки я не показав посвідчення помічника народного депутата. Відразу все переломилося. Це так показово – ставлення чиновника до звичайної людини, які знають про свою безкарність, що вони підписали документ, а кримінальної відповідальності не буде. 

У Святошино вирубували столітні дерева, люди протестували, а мер і депутати цього не бачили. Місцеві жителі воюють,  тітушки їх б’ють, хоча інколи поліція намагалася якось перешкоджати цьому. А тепер там кам’яні джунглі. Коли всю владу сфокусовано в одних руках, — мер, КМДА, більшість у Київраді, то вони спокійно заплющують очі на незаконні забудови. Плюють на інтереси мешканців, і будинки з’являються. 

На вулиці Відпочинку, 25 поки що ситуація зупинилася. Але дуби спиляні, суди програно. А участь КМДА та Київради – нульова.

Наразі рухається законопроєкт № 5655 щодо реформи містобудування авторства  депутата від «Слуги народу» Олени Шуляк, мета якого – перехід на електронні форми будівельної діяльності. Буде інший ступінь відповідальності за порушення нормативів. Що важливо – коли закон про столицю почне працювати, а повноваження районів будуть  розширені, тоді з’явиться можливість зносити незаконні будівництва. У районах будуть відділи благоустрою — не такі, як зараз, що вони пишуть у КМДА, а там все це вмирає. Плюс кримінальна відповідальність за незаконні дії забудовників. Для них зараз штрафи якісь кумедні на тлі їхніх заробітків на будівництві. І тому вони діють практично безперешкодно.

«Слуга народу» у Верховній Раді має більшість. Чи можна там вирішити питання з хаотичністю забудов?

Закон Олени Шуляк зможе врегулювати питання хаотичності і незаконності забудов. Передбачається комплексний підхід до питання дозвільної документації. І реальне покарання за порушення. 

Але є чимало питань, які стосуються місцевої влади. Генплан Києва розроблявся у 2001 році до 2020 року. Його актуальність давно втрачено.  Наразі вже 2022 рік, а нового Генплану так і немає. У Київраді постійно погрожують його прийняти. Хоча більшість депутатів у Київраді там  уже третє скликання. Хто їм заважає прийняти генплан? Інтереси забудовників, які нерегламентовано лобіюють різні групи в обхід генплану через детальні плани територій та інші процедури. І звідси виникає хаотичність забудови.

Коли хочеш зробити щось хороше, тобі чинять серйозний опір 

Один з Ваших проєктів – ГО «Сучасні Совки». Навколо цього мікрорайону багато суперечок. Зокрема, і щодо забудови. Яких результатів Вам вдалося досягти?

Я народився, виріс і живу неподалік Совських Ставків. Ця місцевість  перебуває  у повному занепаді за повної байдужості міської влади протягом 30 років. Останні спроби щось поліпшити були ще до розпаду СРСР. Там робили доріжки та хотіли створити паркову зону.

Є верхній та нижній каскад Совських Ставків. На території нижнього каскаду щорічно знаходять трупи, не говорячи вже про постійні пожежі. Там обкрадають людей. Туди стікають каналізаційні стоки і коли туди потрапиш, то виникає блювотний рефлекс. Хочеться, щоб щось змінилося, бо це розсадник негативних явищ.

У 2018 році з’явилася перспектива реконструкції цієї місцевості – створення  парку з інфраструктурними об’єктами. Коли я дізнався про ініціативу створення там парку та модернізації цієї території, підтримав цей процес. Це реальний вихід із ситуації. Але у нас є так звані активісти, які просто використовують цей бренд після Майдану в особистих цілях. Вони мігрують по всьому Києву і замішані в різних корупційних скандалах.  Вони з’явилися і на Совських Ставках. І почали запускати смуту серед місцевих жителів, що там нібито заллють усе бетоном і нічого більше не буде. Тобто почали маніпулювати фейками та зібрали протестний електорат, і думки розділилися. 70% за те, щоб там щось змінилося. Інші – проти. Кілька років тривала боротьба. І здоровий глузд відійшов на другий план.

Є ще верхній каскад, де побудувався «Київміськбуд», і там ніхто з активістів не виявляв ініціативи проти забудови. У мене була інформація, що цих активістів, які проти створення парку, фінансували забудовники. Я проявив ініціативу, зібрав підписи та дотягнув проєкт рішення  до сесії Київради, щоб створити парк  на верхньому каскаді. У результаті  на засідання прийшли ті ж, хто був проти реконструкції нижнього каскаду і  проти парку на верхньому. Унікальний випадок, коли хочеш зробити щось хороше, а тобі чинять опір. І рішення не було проголосоване.

Наразі є проєкт рішення про парк. Але є проєкт створення заповідника на верхньому  каскаді. Це означає, що нічого не треба робити, залишити все, як є. Там лежать гори сміття. Ніхто за цією територією не слідкує, вона не придатна для комфортного відпочинку. Ось такі в Києві виникають протистояння сил, які логіці не піддаються. Вся суть у підводних течіях.

Але є позитивний ефект. Проблематика розворушилася, місцева влада закупорила якісь каналізаційні стоки. Стало менше неприємного запаху. Група людей бореться, щоб місто там навело порядок. У Києві такі процеси відбуваються дуже важко. Там приватний сектор, людей мешкає небагато. На квадратний кілометр проживає 300 людей. І туди влада не хоче направляти гроші, бо там малі політичні дивіденди. Це ж не  висотка, де три тисячі мешканців. Перспектива фінансування Совських Ставків наразі невідома. 

А чи є позитивні тенденції у Києві?

Мені вдалося в Святошинському районі об’єднати великі групи людей, ми робили весняні толоки, наводили порядки, проводили флешмоби, заходи за участю місцевих жителів. Є церква, територію якої ми упорядкували. Допомагали людям. Все працює, якщо є енергія і можливість це реалізувати. На прикладі Святошина ми хотіли показати, що можна консолідуватися і реалізовувати завдання.

Але на це треба багато часу та ресурсів. Наступний  етап передбачав, що наші кандидати пройдуть  до Київради на виборах 2020 року, щоб були реальні важелі для вирішення питань Києва.. На жаль, пандемія, адміністративний ресурс. Коли влада окопується, то є багато способів залучення електорату — соцслужби, які надають допомогу людям. Усе за рахунок бюджету. Але за ініціативою мера та лідера партії УДАР. А основний актив – пенсіонери. І вони голосують за чинного мера та його партію.

Розчарувало, що на вибори  молодь майже не прийшла. А пенсіонери йшли, пам’ятаючи про пайки від мера. У спальних районах деякі депутати такі пайки видають на постійній основі. Це прихований підкуп. Але з ними ніхто не бореться. Я ловив тих, хто підраховує на дільницях, хто прийшов і проголосував. А  далі нічого. І тому рейтинг та результат нашої партії на виборах виявився неприємним. Що завадило нам реалізувати ті плани, які ми будували у напрямі розвитку Києва. Ми спробували, активно пропрацювали понад рік. Люди розчаровуються, коли бачать безперспективність і неможливість самостійно щось вирішити.

Автор – Інна Жолобович