Главная > Всі новини > Резолюція ПАРЄ — новий вимір міжнародної солідарності

Резолюція ПАРЄ — новий вимір міжнародної солідарності

Заступник голови парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва народний депутат України Олександр Копиленко прокоментував це історичне рішення ПАРЄ «Голосу України».

13 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила докладну резолюцію, яка стосується практично всіх аспектів нинішньої ситуації в Україні — від визнання російської агресії злочином проти нашої держави до перспектив її післявоєнного відновлення.

Заступник голови парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва народний депутат України Олександр Копиленко (на знімку) прокоментував це історичне рішення ПАРЄ «Голосу України».

— Резолюція містить важливі «реперні» точки, кожна з яких може бути і буде розвинена як у подальшій діяльності цієї організації, так і зусиллями української сторони. До речі, потужна, креативна і нестандартна робота наших депутатів — фактор безумовного успіху.

Дуже важливо, що дії рф, а також її органів влади, насамперед державної думи, визнані порушенням міжнародного права. Більше того, і, на мою думку, це є основним здобутком резолюції, нинішній російський режим оголошено терористичним. А це вже відповідний сигнал і для національних парламентів 46 країн—членів Ради Європи.

Окремим пунктом резолюції ПАРЄ констатується необхідність «створення Спеціального міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії проти України». Щоправда, йдеться лише про «прискорення» формування цієї інституції. Думаю, це цілком зрозуміло, беручи до уваги, що вперше об’єктом такого трибуналу виступатиме ядерна держава. Згадаємо міжнародний трибунал для колишньої Югославії. Сама його назва свідчила про те, що то був суд переможців. Чи пройде майбутній антипутінський трибунал на уламках рф чи він відбуватиметься в якійсь іншій формі — залежить від ЗСУ і міжнародної солідарності, яка набуває дедалі виразніших форм.

— Що ви маєте на увазі, коли говорите фактично про новий вимір міжнародної солідарності?

— У резолюції ПАРЄ сказано про надання Україні зброї у вигляді «необхідних систем ППО». Хочу наголосити, що це перша подібна заява в історії Ради Європи. Упевнений, вона дістане свій подальший розвиток.

— Зараз активно обговорюється той пункт резолюції, який стосується перебування росії у складі Ради безпеки ООН. І це теж символізує переформатування міжнародних інституцій…

— Це питання з правової точки зору нині докладно досліджується провідними українськими фахівцями в галузі міжнародного права. Усі вони єдині в тому, що немає документа, який би, умовно кажучи, легалізував перебування росії у складі Ради безпеки ООН. Зокрема, експерти звертають увагу на те, що хоча росія й називає себе правонаступницею СРСР, міжнародне право не передбачає можливості правонаступництва держав по відношенню до членства в міжнародних організаціях. Фактично, у грудні 1991 року, «за мовчазною згодою сторін» постійний представник СРСР в ООН просто перетворися на такого ж представника, тільки вже рф.

Однак слід ураховувати політичний аспект цього сюжету. Нині перебування росії як постійного члена у складі Радбезу ООН оцінюється в контексті майже двадцятирічного путінського авторитарного режиму з усіма його злочинами. Проте у 1991-му місце росії в тодішньому світі сприймалося дещо інакше. Щойно розвалився СРСР, а російський президент Єльцин, який максимально доклав до цього руку, перебував в ореолі ліквідатора комуністичного режиму, захисника демократичних цінностей і взагалі поборника максимального порозуміння із Заходом. Варто зазначити, що на початку 90-х РФ майже повністю відмовилася від усіх міжнародних «завоювань» колишнього СРСР, здала своїх союзників (найхарактерніший приклад — Афганістан), а тодішнього російського міністра закордонних справ Андрія Козирєва взагалі іменували «містер Так» — на відміну від багаторічного міністра закордонних справ СРСР Андрія Громика, якого називали «містер Ні».

Відповідно поява тоді росії — потужної ядерної держави як постійного члена в Раді безпеки ООН, особливо на тлі певної ейфорії, яка панувала на Заході після його перемоги в холодній війні, сприймалася якщо не беззастережно, то без явного занепокоєння. Зараз зрозуміло, що то були марні сподівання, але сталося так, як сталося.

Тепер наші європейські колеги реально оцінюють ситуацію, що проявилося і в формулюванні того пункту, що стосується перебування росії в складі Ради безпеки ООН. Вказується, що ПАРЄ відзначає «зростаючу підтримку реформи Ради безпеки ООН і вітає посилення ролі Генеральної асамблеї ООН». Більше того, в резолюції прямо сказано, що з огляду на «незаконну окупацію і мілітаризацію Запорізької АЕС керівництво рф посилило загрозу ядерної війни», а це несумісно з «обов’язками ядерної держави, яка має постійне місце в Раді безпеки ООН».

До речі, українська делегація зареєструвала окремий документ стосовно того, що росія нелегально перебуває серед членів ООН. Час покаже, чи стане це відповідною резолюцією.