Главная > Всі новини > Афера чи обман — як ЗСУ не отримали 100 тисяч боєприпасів до мінометів

Афера чи обман — як ЗСУ не отримали 100 тисяч боєприпасів до мінометів

У момент важких боїв за Бахмут постачальник не поставив такі потрібні боєприпаси

Корупція та сумнівні угоди продовжують залишатися слабким місцем Міністерства оборони України. Громадська антикорупційна рада при відомстві вимагає від НАБУ розібратися з двома компаніями, які зірвали постачання боєприпасів для потреб ЗСУ, одна з яких ТОВ “Львівський арсенал”.

Про це повідомляє “Українська правда”, посилаючись на заяву членів Громадської антикорупційної ради, з якою журналістам видання вдалося ознайомитись. Історія договору, укладеного із “Львівським арсеналом”, дуже загадкова.

Так, згідно з даними кримінального провадження № 42023000000000674 від 20 квітня 2023 року, ще у серпні 2022-го “Львівський арсенал” уклав договір зі словацькою фірмою “Sevotech spol sro” на поставку 100 тисяч мін до мінометів: по 270 та 510 доларів за міну 120 мм. Потім у жовтні “Львівський арсенал” уклав договір з Міністерством оборони про постачання мін на загальну суму 36,6 млн доларів.

Потім, як свідчать документи справи, ТОВ, не дочекавшись підтвердження від контрагента про готовність поставити товар, зробило передоплату 3,66 млн дол. і 9,15 млн євро. Проте від грудня, після оплати цих коштів, жодної міни в Україну так і не надійшло. Все, що вдалося з’ясувати правоохоронцям, що словацька фірма сама перевела ці гроші на рахунок хорватської компанії WDG promet doo, після чого їх сліди губляться.

У результаті в березні 2023 року МО України подало позов до “Львівського арсеналу” на 1,53 млрд грн, тобто на всю суму контракту плюс пеня та штрафи. А у квітні було відкрито кримінальне провадження за статтею 191 КК України “Привласнення майна” та заарештовано банківські рахунки ТОВ, але 100 тисяч мінометних мін немає досі.

Найдивовижнішим у цій історії є те, що створений у 2016 році “Львівський арсенал” раніше не мав справи з імпортом зброї в Україну. Його заявлені сфери діяльності напрочуд універсальні — видання ПЗ, торгівля деревиною, консалтинг, оптова торгівля, виробництво зброї та вибухових речовин.

Так, за даними сервісу YouControl, якийсь імпорт компанія вела лише в 2020-му, а фінансові показники у компанії є всього за один рік (2022-й) і вони включають 1,34 млрд грн, ймовірно, цей договір з МО України.

Компанія-рецидивіст, яка не раз підводить замовників

Імовірна відповідь криється в особистості власника фірми — Юрія Збітнєва, який був одним із наймолодших народних депутатів Верховної Ради ще УРСР, потім стояв біля витоків СДПУ(о), але пізніше пішов із партії у самостійне політичне “плавання”.

У свій час він намагався займатися власною політичною кар’єрою, будучи генеральним секретарем партії “Нова сила”, і навіть балотувався в президенти 2004-го року.

“Львівський арсенал” намагався працювати у сфері виробництва зброї, щоправда, виходило в нього це дуже погано. Наприклад, у 2020 році він уклав договір із казенним підприємством “Форт”, що виробляє стрілецьку зброю.

Компанії домовилися, що приватник поставить держпідприємству 4 млн. капсулів для патронів калібру 4,5 мм. І хоча гроші (3 млн 734 тисячі гривень) було перераховано вчасно, замовник так і не побачив товар.

“Форт” подав позов, і Господарський суд Києва у вересні 2022 року зобов’язав “Львівський арсенал” повернути 4,9 млн грн передоплати, пені, штрафів та втраченої вигоди.

А через рік після цього рішення, 26 вересня 2023 року, цей же суд прийняв рішення, що зобов’язує “Львівський арсенал” повернути МО України майже 1,53 млрд грн.

Як писав раніше “Телеграф”, недавнє зняття з посади командувача Територіальної оборони ЗСУ Ігоря Танцюри могло бути спричинене корупційними операціями.

#Скандал #Міноборони #Боєприпаси #Міни